Рубрики
Довкілля Наука Фауна

А ви знали чому краплини дощу не завдають комарам кшоди?

Напевно ви вже уявили собі комара, який настирливо дзижчить над вухом. 

Так, ця комаха вміє зіпсувати всю красу літнього вечора! І навіть дощ йому не перешкода. Чи не здається вам це дивним.

Ви лише собі уявіть: дощова крапля важча за комара приблизно в 50 разів. Її діаметр становить до 8 мм при масі до 100 мг, при цьому до землі вона рухається зі швидкістю в середньому 9 м/сек. Чи витримає комаха? Адже в порівнянні це все рівно що на людину на такій швидкості впав би автобус.

Так. Комар, на відміну від людини, цілком здатний пережити таке зіткнення, і навіть не одне. Коли крапля потрапляє по ніжках, комаха перекидається убік, потім вирівнюється і відновлює траєкторію польоту. У цьому йому допомагає джонстон орган — орган чутя, який сприймає напрямки рухів повітря або, як в даному випадку, води.

Гедзі-дощовики атакують своїх жертв в будь яку погоду, а оси і джмелі проявляють підвищену активність перед дождем

Якщо ж крапля потрапляє в тіло, деякий час комар летить вниз разом з нею. Через різницю у вазі крапля при зіткненні не розлітається на бризки, а лише злегка деформується, втрачаючи не більше 2% швидкості. Тому імпульс, що передається при ударі, зовсім невеликий, що не завдає жодної шкоди, і комаха продовжує деякий час летіти на краплі або ж всередині неї. А наявність кутикулярного екзоскелета дозволяє організму без проблем перенести таке перевантаження. До слова, кутикула вважається другим за міцністю біоматеріалом після деревини, і за цим показником її можна порівняти з алюмінієм (10 кг/мм2), тільки вона легша за цей метал у два рази. Покинути ж згодом краплю комару допомагають гідрофобні властивості верхнього шару кутикули і волосків, що покривають тіло. 

Є й інші комахи, які не бояться негоди. Наприклад, ґедзі-дощовики атакують своїх жертв в будь-яку погоду, а оси і джмелі виявляють підвищену активність перед дощем і, якщо він застав їх в дорозі, переносять його зовсім без наслідків. Причини ті ж: невеликий розмір і кутикулярний екзоскелет. Якщо ж вони гинуть, то скоріше в результаті дезорієнтації, намокання і пошкодження крил, попадання в воду, бруд і т. П.

Дізнаватися про наближення дощу комахам допомагають тріхоідні сенсіли — численні клітини з чутливим волоском, розкидані по всьому тілу. Ці рецептори здатні реагувати на зміну атмосферного тиску, сили та напрямку руху повітря, його температури, вологості, електричного стану атмосфери і навіть вмісту озону. Також передбачити погоду допомагає мережа розгалужених трубочок-трахей, що пронизують все тіло, і крила — при підвищенні вологості повітря вони стають важчими.

Жукам, багатьом видам метеликів і попелиці про прийдешній дощі сигналізує знижений атмосферний тиск. А нічні метелики дуже чутливі до температури: при наближенні холодного фронту вони ховаються, а напередодні проходження теплих повітряних мас здатні літати навіть під дощем (правда, несильним, щоб не пошкодити крила).

Втім, крапля дощу здатна вбити комаху, особливо дрібну, з тонкими м’якими покривами. Тому багато хто з них завчасно ховаєтся в тріщинах кори, під листям, камінням і в інших укриттях. І навіть комар може стати жертвою негоди. Якщо краплина впаде, коли він буде сидіти на поверхні, то вона його просто розплющить.