Рубрики
Історія Сад/Город

«Помста Сталіна»: Хто і навіщо розплодив борщівник по всій Україні і не тільки

Борщівник, як дикоростучий бур’ян-агресор, легко проникає в природні екосистеми, витісняючи цілі екосистеми споконвічних рослин. Коренева система борщівника сягає двох метрів. У борщівника немає шкідників і хвороб, тому боротьба з ним є вкрай важкою.

Така рослина, як борщівник, була добре відомою ще в часи Древнього Риму. Прославлений давньоримський письменник Пліній Старший називав його «гераклеумом», віддаючи данину його міцності і стійкості (по аналогії з сином Зевса, легендарним Гераклом).

При цьому якби існував рейтинг найшкідливіших і небезпечних рослин, борщівник зайняв би в ньомут одне із перших місць.

Вкрай отруйний Борщівник — рослина сімейства парасолькових. Існує більше 50 його видів. Деякі представники — просто гігантські і отруйні.

Годувати корів борщівник не тільки невигідно в плані зниження якості молока, але ще й небезпечно. У стеблах борщівника містяться фуранокумаріни, які викликають сильний дерматит у людини і тварин. По дії він схожий з опіком. Варто необережно доторкнутися до борщівника, як на шкірі здуваються великі пухирі, які з часом перетворюються в темні хворобливі плями і рубці. Гояться місця ураження фуранокумарінами 3-6 місяців.

У багатьох постраждалих опік повторюється мимовільно через деякий час, варто людині лише трохи позасмагати. Якщо впливу борщівника зазнали значні ділянки шкіри, то можливий і смертельний результат (нажаль часто таке трапляється з дітьми). Але і дорослим доводиться не солодше. Болі від опіків борщівника болісні і тривають дуже довго.

«Помста Сталіна»

Йосип Віссаріонович, як і деякі його послідовники, періодично впроваджував в сільське господарство, виснажене революціями і війнами, інновації, які повинні були вирішити проблему голоду.

Одного разу вождь Країни Рад дізнався, що в Північній Америці борщівник успішно вирощують в якості корму для худоби. Сталін вирішив, що це прекрасна ідея — використовувати бур’ян для таких благих цілей.

Проте, Сталін не врахував, що не будь який із видів даної рослини можна використовувати в якості корму для тварин. Борщівник і раніше прекрасно ріс в горах Кавказу. Після Другої світової його було вирішено «переселити» — інтродуціювати — в народне господарство. Невибагливий геракліум швидко прижився на новому грунті і став безконтрольно розмножуватися самосівом.

Спочатку таке починання здалося справжнім успіхом. Ідею навіть вирішили запозичити господарники Польщі, але вони дуже швидко відмовилися від вирощування борщівника і знищили всі його плантації.

Пояснення було вкрай простим: молоко корів, що харчувалися борщівник, сильно віддавало гіркотою, та й сама рослина була вкрай небезпечною.

У Польщі навіть запідозрили, що Радянський Союз навмисно дезінформував сусідів. Поляки прозвали борщівник «помстою Сталіна», навіть не здогадуючись про те, що в СРСР його вирощували через незнання. Незабаром і в союзі зрозуміли що це пропаща справа і покинули її, але отруйний монстр вже захопив величезні території всіх республік.

Гігантський і всюдисущий

Навмисно вирощувати борщівник в Союзі перестали, але і знищити його не спромоглися.

Рослина прекрасно пристосувалося до степового різнотрав’я і захопила величезні території. Окремі представники борщівника можуть досягати висоти 2,5 метра, а це вже справжні отруйні чудовиська, зустрічі з якими нерідко закінчуються госпіталізацією.

Від геракліума можна навіть осліпнути, якщо його сік потрапить в очі. Особливо часто жертвами цього гігантського бур’яну стають діти, з властивим їх віку цікавістю освоюють незнайомі території.

У деяких ркраїнах безконтрольне розмноження борщівника вважається справжнім лихом і забороняється законом. Навіть накладається штраф на фермерів, які ігнорують необхідність боротьби з цією небезпечною і виключно живучою рослиною.